ОПИС
Порошок для суспензії для ін’єкцій.

СКЛАД
1 флакон містить діючу речовину: бензилпеніциліну натрієва сіль стерильна — 1 000 000 ОД.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
АТС vet класифікаційний код: QJ01 — антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01CE01 — бензилпеніцилін.

Бензилпеніцилін є бактерицидним β-лактамним антибіотиком, що належить до групи пеніцилінів, які чутливі до дії β-лактамаз.

Препарат перешкоджає утворенню мукопептидних зв’язків за рахунок інгібування транспептидази, порушує пізні етапи синтезу пептидоглікану клітинної оболонки, що призводить до лізису клітин, що діляться.

До бензилпеніциліну чутливі грампозитивні мікроорганізми (Staphyloccocus spp., Streptococcus spp. (крім S. faecalis), Bacillus anthracis, Clostridium spp., Corynebacterium diphtheriae), грамнегативні мікроорганізми (Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis), Тrеponema pallidum. До дії бензилпеніциліну стійка більшість грамнегативних бактерій. Ентеробактерії, бруцели, мікобактерії, найпростіші, віруси, гриби і рикетсії не чутливі до дії бензилпеніциліну. Це зумовлено тим, що ці мікроорганізми здатні виробляти специфічний фермент пеніциліназу, яка руйнує β-лактамне кільце в молекулі пеніцилінів, внаслідок чого вони втрачають антимікробну дію.

Набута резистентність до пеніцилінів найбільш часто зустрічається серед стафілококів.

Для більшості чутливих мікроорганізмів за терапевтичну концентрацію бензилпеніциліну приймають 0,1–0,2 ОД/мл. Мінімальна інгібуюча концентрація бензилпеніциліну для найбільш чутливих штамів становить 0,001–0,05 ОД/мл.

За рахунок натрієвої солі бензилпеніцилін швидко проявляє свою дію, а  розчинність бензилпеніцилін натрієвої солі становить 25 мг/мл води

При внутрішньом’язовому введенні бензилпеніцилін утворює депо у м’язовій тканині . Бензилпеніцилін у крові в терапевтичних концентраціях виявляється вже через 15–20 хвилин з моменту введення препарату та утримується у терапевтичних межах протягом 3–6 год

Пеніциліни утворюють з білками крові легко дисоційовані комплекси. У процесі зв’язування пеніцилінів зайняті альбуміни. Інтенсивність утворення комплексів пеніцилінів з білками не залежить від концентрації антибіотика, поки вона не перевищує 200 мкг/мл сироватки.

Із організму бензилпеніцилін виводиться, головним чином, з сечею (60–90 %) та частково з жовчю (1–8 %). Деяка кількість (9–32 %) бензилпеніциліну  руйнується шлунковим соком і пеніциліназою (ферментом), що продукується мікрофлорою кишечника. В незначних кількостях бензилпеніцилін екскретується з слиною та молоком.

При порушенні функції нирок бензилпеніцилін може тривало циркулювати в організмі.

Швидкість виділення бензилпеніциліну  залежить від виду тварин і від стану тварини – прискорюється при підвищеній температурі тіла.

ЗАСТОСУВАННЯ
Лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, коней, свиней, собак, норок, нутрій, кролів, хворих на некробактеріоз, сибірку, пастерельоз, пневмонію, мастит, метрит, ранову інфекцію, отит, інфекції сечовивідних шляхів, септицемію, флегмону; емфізематозний карбункул; стрептококову септицемію великої рогатої худоби, овець та кіз; мит коней, стрептококоз, стафілококоз, інфекційний стоматит, риніт, бешиху свиней, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до бензилпеніциліну.

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ
Суспензію препарату готують дотримуючись правил асептики, безпосередньо перед введенням. Суспензію препарату готують шляхом розчинення препарату 2-5 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду або дистильованої воді або 0,25-1%-ного розчину новокаїну.

Розчини нагрівати заборонено.

Вводять внутрішньом’язово 3-4 рази на добу у дозах:

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Підвищена чутливість до препаратів групи пеніциліну або новокаїну в разі використання його в якості розчинника.
Не застосовувати тваринам із порушенням функції печінки та нирок.
Не застосовувати внутрішньовенно.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Побічна дія
При внутрішньом’язовому введенні препарату у тварин можуть проявлятись алергічні реакції (анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк гортані). Виникнення цих ускладнень пов’язано з індивідуальними особливостями організму тварин та не залежить від дози введеного антибіотика. Ускладнення можуть з’явитися після першого введення препарату, але частіше обумовлюється сенсибілізацією організму при повторних курсах лікування.

Особливі застереження при використанні
Застосовувати під наглядом ветеринарного лікаря.
Пеніцилін високотоксичний для гризунів (мурчаків, хом’яків та екзотичних тварин). Не застосовувати для тварин цих видів.
Препарат застосовують тільки внутрішньом’язово.
У новонароджених, внаслідок незрілої системи ниркової екскреції, можлива кумуляція пеніцилінів.
Пеніциліни екскретуються переважно нирками в незміненому вигляді, тому при нирковій недостатності необхідно коректувати режим дозування.
Препарат погано проникає крізь плацентарний бар’єр.

Використання під час вагітності, лактації, несучості
Без обмежень.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії
У комбінації пеніциліну з аміноглюкозидами відмічається синергізм у дії на грампозитивні коки (крім пневмококів), але не рекомендується змішувати ці антибіотики в одному шприці або у інфузійній системі, так як фізико-хімічно вони не сумісні. У комбінації з макролідами або тетрациклінами адитивний ефект. Антагонізм між пеніциліном та даними препаратами не підтверджується.
Не рекомендується використовувати пеніцилін з сульфаніламідами, так як вони являються мікробіологічними антагоністами та підвищується ризик алергічних явищ.

ФОРМА ВИПУСКУ
Скляні флакони, закриті гумовим корком під алюмінієву обкатку по 1 000 000 ОД.

ЗБЕРІГАННЯ
Сухе темне, недоступне для дітей місце за температури від 5 °С до 20 °С.

ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ
3 роки.

Для застосування у ветеринарній медицині!